Як уникнути стягнення майна за борги. Кілька популярних способів
Питання збереження майна зазвичай постають у позичальника вже після звернення кредитора в суд або після отримання листа від державного виконавця. Однак набагато раціональніше думати про це раніше.
Часто клієнти звертаються до юристів за так званої безвихідної ситуації: коли заборгованість за кредитом уже космічна, і навіть за великого бажання оплатити її неможливо. Тож якщо банк не йде на поступки, а сплатити заборгованість постачальник не в змозі, необхідно виважено проаналізувати всі можливі сценарії і наслідки ситуації та ухвалити ефективні рішення.
Одним із найбільш негативних наслідків стягнення кредитором заборгованості за позикою є звернення стягнення на майно боржника. Таким майном можуть бути будь-які речі, але особливо цікавим для банку є нерухоме майно. Тож, якщо виникли проблеми із кредитом, слід вжити заходів для збереження свого майна і майна поручителів.
Деякі способи уникнути стягнення майна
1. Відчуження майна. Цей спосіб є законним і актуальним до накладення арешту на майно боржника під час застосування заходів забезпечення позову або після відкриття виконавчого провадження. Звичайно, йдеться про майно, щодо якого немає обтяжень (застави, заборони відчуження тощо).
Для збереження такого майна його слід переоформити (приміром, укласти договір дарування) на близьких родичів, надійних друзів (можливо, на дітей). Не варто переоформляти майно на чоловіка, адже тоді за стягненні боргу може постраждати половина цього майна (правовий режим спільної власності). «Надійність» друзів і родичів може підкріпити боргова розписка на суму вартості переоформленого майна.
Непоганим варіантом є і продаж власного майна, від якого можна отримати гроші а розмірі реальної вартості такого майна. Ці гроші можуть піти на погашення кредитної заборгованості. У разі звернення стягнення на майно його примусово продаватимуть на менш вигідних умовах і для боржника, і для кредитора. Зазвичай майно продають з торгів не більш ніж за 70% від його ринкової вартості.
Слід наголосити, що 25 квітня 2012 р. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ своєю постановою визнав на практиці право сторони кредитного договору, закріплене в ст. 41 Конституції України, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. У рішенні суду йдеться, що особа може подарувати належне їй майно, попри те, що має заборгованість перед фінансовою установою.
Таким чином, банк не зможе визнати недійсними договори з відчуження майна боржника, якщо це майно не було закладено або арештовано.
2. «Затягування» процедури звернення стягнення на майно. Виграти час на збереження свого майна можна як під час судового розгляду, так і за примусового виконання рішення суду.
Відтягування моменту стягнення майна сприяє:
продовженню терміну користування майном;
можливості отримати доходи від цього майна (отримання орендної плати, використання в господарській діяльності та ін.);
формуванню довгострокової стратегії захисту іншого майна (наприклад, повноцінне оформлення договорів відчуження іншого майна згідно із способом № 1).
Крім того, за роки розгляду справи можуть змінитися норми, судова практика з розгляду подібних справ, економічні тенденції, політика банку, а також матеріальне становище боржника.
Після ухвалення судом остаточного рішення і подання стягувачем заяви у виконавчу службу про відкриття виконавчого провадження також можна успішно користуватися процесуальними правами. Наприклад, оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження та інші постанови, дії, акти державного виконавця в рамках виконавчого провадження, оцінку майна, результати публічних торгів тощо.
3. Оспорювання виконавчого напису нотаріуса. Поширеним механізмом звернення стягнення на заставне майно боржника є отримання виконавчого напису нотаріуса. Однак такий позасудовий порядок стягнення часто і успішно оспорюють боржники. Це пов'язано як з недотриманням процедури, що передує виконавчому напису, так і з відсутністю безспірності в наявності або розмірі заборгованості.
Для зупинки процесу стягнення майна за виконавчим написом нотаріуса необхідно звернутися з позовом до суду про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Підставами для подання такого позову може бути обґрунтування наявності суперечки між заставодержателем і заставодавцем; вчинення виконавчого напису з порушенням вимог чинного законодавства (відсутність належним чином встановленого факту безспірності стягнення заборгованості з боржника, відсутність документів, які напевно встановлюють таку безспірність тощо); наявність суперечки щодо меж відповідальності майнового поручителя та ін.
Згідно зі ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла, крім як на підставі закону за рішенням суду. Таким чином, судове оскарження виконавчих написів щодо житла боржників часто закінчується на їхню користь.
Крім того, Постанова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2012 р. встановлює, що підвищення відсоткової ставки банком може стати підставою для визнання заборгованості спірною, а виконавчий напис за такої заборгованості не підлягає виконанню.
Також, на думку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, виконавчий напис нотаріуса може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, у разі недотримання при його вчиненні п. 283 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме те, що вчинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов'язання і (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після закінчення тридцяти днів від моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він відрізняється від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Достатніми доказами недотримання банком такої умови є пояснення боржника про неотримання такої письмової вимоги і відсутність її в матеріалах справи.
За розгляду такої справи, за клопотанням боржника або поручителя, може бути призупинена дія виконавчого напису нотаріуса або зупинено виконавче провадження щодо його виконання.
Крім того, звернення стягнення на заставлене рухоме майно в позасудовому порядку, якщо кредитний договір і договір застави укладені до 16 жовтня 2011 р., можна успішно оскаржити в суді на підставі того, що норми Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрацію обтяжень» до вказаної дати, зокрема ст. 26 цього закону, не передбачають звернення стягнення на заставлене рухоме майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису. Тож таке звернення може бути здійснено лише на підставі рішення суду.
Заходи, які не допоможуть зберегти майно боржника:
1. Пасивне очікування, ігнорування вимог кредитора, судового розгляду і/або виконавчих дій.
У фінансових установах є налагоджений механізм стягнення заборгованостей. У будь-якому випадку вони не забудуть про ваш борг або про виконавче провадження. Пасивність з вашого боку призведе до несподіваного для вас проникнення в житло, арешт авто на дорозі тощо. За станом справ необхідно уважно стежити, тоді ваш юрист вчасно зможе знайти лазівки, поліпшити ситуацію на вашу користь і застосувати правильний спосіб захисту ваших інтересів, зокрема майна.
2. Сприяння кредитору і державному виконавцю у вчиненні виконавчих дій.
Сумлінна і законна поведінка не означає, що ви повинні полегшити роботу державному виконавцю та представникам стягувача. Не слід надавати їм зайвої інформації про себе (наприклад, приїжджати на своєму авто до них на зустріч, повідомляти про місця, де є ваше майно, тощо).
3. Часткове погашення сум простроченого боргу без попередньої домовленості з кредитором.
Безглуздість таких платежів полягає в тому, що їх ймовірно зарахують до погашення штрафних санкцій, які, можливо, нараховані безпідставно. При цьому сума заборгованості не буде зменшуватися, а навіть збільшиться (адже тіло кредиту, на яке нараховують відсотки, не змінюється). Отже, за наявності значної заборгованості та ініціюванні кредитором судового процесу проти вас (або позасудових процедур) будь-які платежі слід робити лише за письмової домовленості з кредитором.
Загалом ми радимо проводити мирні переговори між юристами позичальника та уповноваженими представниками кредитора щодо пошуку шляхів вирішення проблем з кредитом. Такі перемови можуть призвести до взаємовигідних домовленостей про зменшення розміру штрафних санкцій, розстрочення заборгованості, надання кредитних канікул, списання певних сум заборгованості тощо.
Крім розглянутих у цій статті, існує безліч інших лазівок, які позичальники можуть вигідно використовувати. Лише вчасне, системне й комплексне застосування різних заходів із залученням досвідчених юристів дозволить особам, які мають проблемну кредитну заборгованість, відтягнути або уникнути стягнення майна.
